Відомо, що найбільших втрат зазнав любитель азартних розваг Террі Ватанбе, який у 2007 році програв більше200 мільйонів доларів у двох гральних будинках компанії Harrah’s Entertainment – ​​Ceasar’s Palace та Rio, для яких його програші зробили близько 6% річного прибутку.

Природно, що коли Террі перебував за ігровим столом, більшість гостей клубу спостерігала за перебігом гри, адже часом він робив неймовірні вчинки. Так, граючи в блек-джек зі ставками 50 000 доларів і, маючи карти по 20 очок на трьох руках, Террі брав ще картою, розраховуючи, що до нього прийдуть тузи. Закінчивши гру, Ватанабе виплатив як програш лише частину суми, яка трохи перевищує половину боргу, вирішивши, що цього буде цілком достатньо. Через деякий час власники Harrah’s Entertainment звернулися до суду зі скаргою на клієнта.

Ще один казус стався у гральному клубі Великобританії у 1999 році з мільярдером Керрі Паркером, який, відвідуючи гральний будинок протягом трьох тижнів, залишив там суму, трохи меншу за 30 мільйонів доларів. Напевно, він мав деякі особисті мотиви, які підштовхнули через деякий час програти в рулетку за одну ніч на Південному Сході Англії близько 25 мільйонів доларів.

Цей гравець ніколи не шкодував про те, що втратив, тому часто ставав володарем великих виграшів. Не дивно, що багато закладів побоювалися того, що він може розорити їх буквально за ніч.

Наступним у списку гравців, які зазнали великих втрат від участі в азартних іграх, є сирійський бізнесмен Фуад-аль-Заят, широко відомий на прізвисько Товстун, якого, як правило, оминала її Величність Удача. Фуад-аль-Заят любив відвідувати гральний заклад Лондона Aspinall’s, де якось, граючи в рулетку і придбавши для цього на 800 000 фішок, примудрився все програти лише за чверть години. Проте він зажадав реваншу, для чого купив ще стільки ж фішок і програв їх ще швидше. За ту ніч він зазнав збитків на суму близько 4 мільйонів доларів. Після цього Товстун став постійним клієнтом клубу Aspinall’s, де регулярно програвав великі суми протягом кількох років. Він же на той час залишив у гральному будинку Лондона Ritz понад 15 мільйонів доларів, відвідавши протягом кількох років цей клуб 150 разів. Після того, як Толстяк у черговий раз поставив на червоне кілька мільйонів доларів, суд Англії заарештував його рахунки та особистий літак. Незважаючи на такі жорстокі заходи щодо цього гравця у Великобританії, він продовжував грати в Aspinall’, і тут від нього, як і раніше, приймали великі ставки.

Акіо Кашивагі, бізнесмен з Японії, прославився як один із найазартніших любителів баккари. Його ставки становили від 100 до 200 тисяч доларів.

У 1990 році, граючи в «Атлантік Сіті», у закладі Дональда Трампа, він поставив понад 10 мільйонів доларів, з яких більшу частину програв.

Щодо грека Арчі Караса, то тут важко визначити, чого в його житті було більше — виграшів чи програшів. Проте точно відомо, що він приїхав узимку 1992-го до Лас-Вегасу з 50 доларами в кишені, які за шість місяців перетворив на 17 мільйонів, а на початок 1995 року вже сколотив статки у 40 мільйонів доларів, граючи в кістки, баккару. , більярд та покер. До середини року він програв половину свого статку, вирішив сконцентруватися на іншій грі, в результаті у нього залишилося лише 3 мільйони доларів. Після цього Арчі Карас повернувся до себе на батьківщину, але через місяць знову відвідав Лас-Вегас, де програв більшу частину грошей. Потім йому деякий час щастило, і він потроху почав відіграватися, щоб потім протягом кількох днів втратити все до останнього центу, граючи в Баккар і кістки на великі гроші.

8 мільйонів доларів за день програв 43-річний Омар Сіддік, топ-менеджер у Fry’s Electronics, який має сукупний дохід 225 тисяч на рік. То був не найбільший програш Омара. Адже за 10 років він програв близько 170 мільйонів доларів. Коли в гральних будинках США вже зібралося величезна кількість боргових розписок, йому продовжували позичати великі суми грошей.

по мат. top-world-casino.com